У нас сади стоять в рожевім цвіті І вже хліба нові ростить весна. Хіба повіриш, що колись на світі Такії дні затьмарила війна.
Вона громами йшла над краєм рідним І наш земляк, Олег наш з парти встав, Зі школи - він на фронт, а звідти - у безсмертя Бо на героя шлях безсмертя ждав.
Героєм у бою за кручі, за Дніпрові Він став, але від куль сліпих упав, Та у строю Олег пройшов через роки, Він у граніті біля школи став.
