Як усі ми чекали того часу, коли зробимо свій перший крок у доросле життя, і з яким трепетом у душі переступаємо поріг рідної школи зараз. Знайомі коридори, класні кімнати, де переживали розчарування і радощі, де не раз «забували» щоденники із «гарними» оцінками. І до болю рідні вчителі, котрі ділилися з нами своїми знаннями, життєвою мудрістю, вчили бути Людьми.
Школа завжди рада бачити своїх учнів. А цієї суботи радість була подвійною, бо сюди завітали випускники – ті, для кого школа залишається рідною домівкою, кому дала міцні знання для впевненого кроку у самостійність.
У залі весело й гамірно. Свято для гостей підготували учні 11-Б класу, а їхніми юними помічниками стали школярі 3-Б класу. Разом вони співали, танцювали, показували сценки із шкільного життя. Байдужим не залишився ніхто: колишні учні із гумором відповідали на питання ведучих, згадували найсмішніше із шкільного життя.
Відвідав школу цього вечора і Валентин Антонович Тишецький – художник, відомий далеко за межами Крижопілля, у минулому теж наш учень.
Вечір закінчився… Учителі та учні розійшлися по домівках. У школі знову тихо, але приємні спогади та тепло цих хвилин надовго залишаться у наших серцях. Школо, ми сумуємо за тобою, пишаємося своїми учителями і віримо, що попереду у нас буде ще не одна тепла зустріч.
8 лютого 2009 
Відвідувачі, що перебувають у групі "Гість", не можуть коментувати дану новину.